Символ віри
Усе, у що вірить Церква, вміщується в кілька рядків, ухвалених на Соборах 325 і 381 років. Їх читають на кожній Літургії і вивчають напам'ять перед хрещенням. Православні читають Символ у первісній редакції — без пізнішої західної вставки про походження Духа «і від Сина».
Повний текст Символу віри п'ятьма мовами — у розділі Молитви.
Бог, якого не можна побачити, і Христос, якого бачили
Християни вірять в одного Бога — Отця, Сина і Святого Духа: не в три божества й не в три маски одного, а в Трійцю, єдину за сутністю. Це не формула для запам'ятовування, а спосіб сказати, що Бог не самотній і що любов у Ньому первинна.
Син Божий став людиною — народився, їв, утомлювався, був страчений як злочинець і воскрес. Через це православні так тримаються за тілесне: воду хрещення, хліб і вино, олію, дотик, поклон. Віра тут не вправа розуму, а те, що робиться всім тілом.
Церква і таїнства
Церква — не будівля і не адміністрація, а зібрання людей навколо чаші. Головне, що в ній відбувається, — Божественна Літургія, де хліб і вино стають Тілом і Кров'ю Христовими. Все інше — розклад, мова, юрисдикція — влаштовує це, а не заміняє.
- Хрещення
- Входження до Церкви. Дорослого хрестять після навчання, дитину — за вірою батьків і хрещених.
- Миропомазання
- Дар Святого Духа, звершується одразу після хрещення.
- Євхаристія
- Причастя Тіла і Крові — те, заради чого існує Літургія.
- Покаяння
- Сповідь. Не звіт про провини, а повернення; священник тут свідок, а не суддя.
- Вінчання
- Церковний шлюб як спільна дорога до Бога, а не обряд для фотографій.
- Священство
- Поставлення на служіння: диякон, священник, єпископ.
- Єлеопомазання
- Соборування — молитва про зцілення душі й тіла.
Ікона
Ікона — не портрет і не прикраса. Це свідчення, що Бог став видимим, і тому Його можна зобразити. Молячись перед іконою, православний звертається не до дошки й фарби, а до того, хто на ній зображений. Сьомий Вселенський собор 787 року саме так і сформулював: шана, віддана образу, переходить до первообразу.
Піст, молитва, милостиня
Три речі тримаються разом і без одна одної не працюють. Піст — не дієта: це добровільне обмеження, яке звільняє час і увагу. Молитва — не вимога до Бога, а присутність перед Ним. Милостиня — те, що не дає першим двом перетворитися на вправу для себе самого.
Міра посту для людини в дорозі, хворої, вагітної, для дитини й для того, хто працює фізично, — різна. Її встановлюють не в інтернеті, а разом зі своїм священником.
Якщо ви приходите вперше
- Прийти можна будь-коли й без підготовки. Стояти — де зручно; сісти, якщо важко стояти, не гріх.
- До причастя приступають після сповіді й посту — про порядок домовляються зі священником заздалегідь, не в останню хвилину перед чашею.
- Свічку ставлять за живих і за померлих; це не оплата послуги й не обов'язок.
- Якщо ви не православні — це не перешкода бути присутнім. Причастя в православній традиції передбачає належність до Церкви, і про це варто спокійно поговорити зі священником.
- Дітям у храмі можна бути дітьми. Громада, яка цього не витримує, має більшу проблему, ніж шум.